У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим знищив не тільки мільйони людських життів, а й цілий пласт традиційної культури. Після Голодомору майже пішли в небуття ткацтво, багато технік вишивки, гончарство, чимало інших промислів. Традиційний одяг таврували як «старий» та «сільський», а на заміну йому витворили сценічний образ козака в атласних шароварах та «україночки» в пластиковому віночку. Якщо у Києві початку 1930-х за вишиту сорочку або кожух могли ув’язнити, то в 1980-х за це висміювали і жартома погрожували донести в КДБ. Старовинні сорочки, керсетки, плахти, хустки та спідниці відійшли на культурний маргінес.

У нас ще є унікальна можливість потримати в руках автентичний одяг, давні фото та предмети побуту, і наше завдання — зберегти ці речі для наступних поколінь.

Не носіть старовинні сорочки, не викидайте їх і не ріжте — віддайте їх до музею!

А також завітайте до нас й дізнайтеся більше про Голодомор. Розпитайте своїх дідусів та бабусь про те, як ваша родина пережила 1932-1933 роки, запишіть їхню розповідь на відео, відскануйте старовинні фото з сімейного альбому, розкажіть своїм дітям про українські традиції.

(Музей Голодомору, м.Київ).