Після Другої світової війни геноцид неодноразово ставав предметом розгляду в міжнародних судових установах. Юрисдикцію щодо злочину геноциду мають два види міжнародних судових інституцій: міжнародні кримінальні суди і трибунали щодо індивідуальної кримінальної відповідальності фізичних осіб за скоєння злочину геноциду та Міжнародний Суд ООН (МС ООН) щодо спорів між державами щодо застосування, тлумачення та виконання Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року.

По суті, першим доведеним міжнародним кримінальним трибуналом випадком вчинення злочину геноциду був Голокост, хоча у вироку Міжнародного військового трибуналу у Нюрнберзі ці злочини були кваліфіковані як злочини проти людяності.

Вироки за вчинення злочину геноциду проти народу тутсі були винесені Жану-Полю Акаєсу та Жану Камбанда в 1998 році Міжнародним кримінальним трибуналом щодо Руанди. Міжнародним кримінальним трибуналом щодо колишньої Югославії були визнані винними у вчиненні геноциду в Сребрениці Радислав Крстич (2001 р.) та Ратко Младич (2017 р.).

Сьогодні Міжнародний кримінальний суд розслідує декілька справ щодо злочину геноциду. Ще у 2010 році МКС видав другий ордер на арешт Омара аль-Башира, додатково охарактеризувавши дії аль-Башира як геноцид щодо етнічних груп фор, масаліт та загава щодо геноциду в Дарфурі.

У 2007 році у справі Боснії і Герцеговини проти Сербії і Чорногорії щодо застосування Конвенції 1948 року Міжнародний Суд визнав актами геноциду дії, вчинені членами т.зв. «Збройних сил Республіки Сербської» («Дринський корпус»), зокрема у Сребрениці в 1995 році, що мали на меті частково знищити групу мусульман Боснії і Герцеговини як таку. Однак, Суд не зміг встановити зв'язок між діями т.зв. «Збройних сил Республіки Сербської» та державою Сербія.

У своєму Рішенні від 3 лютого 2015 року у справі Хорватії проти Сербії щодо застосування Конвенції 1948 року, МС ООН відхилив взаємні претензії Сербії та Хорватії щодо геноциду, визнавши недоведеним сторонами наявність геноцидального умислу (dolus specialis) в діях підконтрольних їм збройним силам та нерегулярним збройним формуванням.

У справі Гамбії проти М’янми щодо застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., юрисдикцію розглядати яку було визнано у липні 2022 року, МС ООН зобов’язав М’янму дотримуватись запроваджених тимчасових заходів, гарантуючи запобігання здійснення будь-яких дій проти представників групи рохінджа, що ймовірно становлять злочин геноциду відповідно до Конвенції 1948 року.

Після початку повномасштабного вторгнення, Україна звернулася в МС ООН проти росії щодо неправдивих звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції 1948 року, які рф використала як привід для вторгнення. До цієї справи на підтримку аргументів України долучилися 32 держави. В березні 2022 року МС ООН виніс рішення щодо застосування тимчасових заходів, в якому наказав росії припинити своє збройне вторгнення та вивести усі підконтрольні їй збройні формування. В лютому 2024 року Суд визнав наявність юрисдикції у справі.

В січні 2024 року до МС ООН звернулася Південно-Африканська Республіка з позовом проти Ізраїлю щодо можливого порушення останнім Конвенції 1948 року під час операції проти ХАМАСу в секторі Газа та реалізації права на самооборону після подій 7 жовтня 2023 року.

У березні 2024 року провадження в Міжнародному Суді ООН було ініційовано Нікарагуа, яка заявляє про ймовірне порушення Німеччиною своїх зобов’язань за Конвенцією про геноцид у зв’язку з наданням Німеччиною політичної, фінансової та військової підтримки Ізраїлю у його боротьбі проти ХАМАСу у секторі Газа.

Антон Кориневич,
Посол з особливих доручень
Міністерства закордонних справ України,
Кандидат юридичних наук, доцент,
Заслужений юрист України

Обвинувачені на лаві підсудних під час засідання Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. Фото: Меморіальний музей Голокосту США

Судове засідання у «справі Бутаре» у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди
https://unictr.irmct.org/en/tribunal

Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії засудив Радована Караджича за злочини в Боснії і Герцеговині, включаючи злочин геноцид
https://www.nytimes.com/2016/03/25/world/europe/radovan-karadzic-verdict.html

Справа про застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Боснія і Герцеговина проти Сербії та Чорногорії)
https://justiceinconflict.org/2014/04/01/a-futile-endeavour-croatia-v-serbia-at-the-icj/

Початок слухань у Міжнародному Суді ООН у справі про застосування Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього «Гамбія проти М'янми» (12.10.2019)
https://dam.media.un.org/asset-management/2AM9LODC10OA?FR_=1&W=1463&H=741

Засідання в МС ООН 7 березня 2022 року щодо призначення тимчасових заходів по справі «Щодо неправдивих звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти росії)
https://www.icj-cij.org/multimedia-cases

Виступ посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Антон Кориневича в МС ООН 7 березня 2022 року під час засідання щодо призначення тимчасових заходів по справі «Щодо неправдивих звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти росії)