Геноцид українського народу

24 лютого 2022 року росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, що стало новим етапом агресії росії проти України, розпочатої в 2014 році. Протягом означеного періоду представники росії вчиняли численні воєнні злочини, злочини проти людяності та акти геноциду.

Заперечення вищим політичним керівництвом росії права української нації на існування, на культурну та національною ідентичність, свідчить про геноцидний намір і створює підґрунтя для вчинення геноциду українського народу.

Заклики російських високопосадовців і представників російських пропагандистських ЗМІ до «денацифікації» українців, розуміючи при цьому деукраїнізацію, свідчать про наявність геноцидального наміру і підбурювання до його практичного втілення. Відкрито кримінальні провадження за звинуваченням у публічних закликах до геноциду, зокрема щодо російських пропагандистів.

Вбивства, катування, незаконне позбавлення волі політичних, культурних і релігійних лідерів, які пропагують українську ідентичність та є носіями її культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях, свідчать про вчинення актів геноциду. Масові вбивства у Бучі, Ірпені та Маріуполі, Бородянці і Гостомелі підтверджують однотипну модель геноцидної поведінки військовослужбовців збройних сил росії. Як свідчення цього слід розглядати вчинення систематичних дій, об’єднаних єдиною метою, зокрема функціонування російських фільтраційних таборів і системи катівень, створених російською окупаційною владою під час тимчасової окупації РФ територій України.

Значна кількість випадків сексуального насильства, вчинених російськими військовослужбовцями, також має геноцидні наміри. З цим елементом геноциду пов’язаний інший – запобігання народжуваності через втрату репродуктивної функції, що є наслідком сексуального насильства, катувань, кастрації.

Депортація українських дітей в росію теж може кваліфікуватись як акт геноциду у формі насильницького переміщення дітей з однієї групи в іншу.

14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Заяву ВРУ «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Згідно з заявою, актами геноциду, вчиненими росією, є: масові звірства, вчинені російськими військами на тимчасово окупованих територіях; систематичні випадки умисного вбивства цивільного населення та умисне створення умов, спрямованих на повне або часткове знищення українського народу; примусове переміщення українських дітей на територію Російської Федерації та передача їх на виховання до чужого середовища з метою знищення їх самоідентифікації як українців; поширені випадки насильства щодо авторитетних осіб українського суспільства; системні дії російської федерації, спрямовані на створення умов, розрахованих на поступове знищення народу України через підрив економічного потенціалу та безпеки.

27 квітня 2023 року ПАРЄ визнала депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію російської федерації такими, що мають ознаки геноциду. 22 травня 2023 року Парламентська асамблея НАТО визнала злочини росії проти України геноцидом.

Офіс Генерального прокурора відкрив магістральне кримінальне провадження за фактом здійснення геноциду українського народу. Володимир Лисик, доцент кафедри міжнародного права Львівськогого національного університет у імені Івана Франка