Викрадення дітей під час російського вторгнення в Україну/ Child abductions in the Russo-Ukrainian War

Викрадення українських дітей, здійснена російською владою - злочин проти людяності! Злочин, який окрім іншого супроводжувався і іншими постійними порушеннями прав дітей: на ідентичність, на сім’ю, освіту, на доступ до інформації, на відпочинок, на дозвілля та участь у культурному житті та мистецтві, а також права на думку, совість і релігію, на здоров'я, на свободу та безпеку. Міжнародне гуманітарне право категорично забороняє переміщення дітей в інші держави (враховуючи особливу вразливість цієї категорії захищених осіб та те, що вони не можуть робити інформований вибір самостійно) з єдиним винятком — невідкладні причини, пов’язані зі станом здоров’я.

15 березня 2023 року Слідча комісія Організації Об'єднаних Націй визнала, що Росія скоїла в Україні широкий спектр воєнних злочинів, включаючи навмисні вбивства, систематичні тортури та депортацію дітей. Виховання дітей війни в чужій нації та культурі може становити акт геноциду, якщо має на меті стерти їхню національну ідентичність. 27 квітня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла резолюцію щодо примусової депортації українських дітей та дорослих на території Росії, визнавши такі дії геноцидом. Дослідник геноциду Тімоті Д. Снайдер заявив, що «масове викрадення дітей і спроба асимілювати їх в чужій культурі є геноцидом відповідно до статті 2 розділу E Конвенції про геноцид 1948 року

Микола Куліба,
засновник та директор громадської організації Save Ukraine